Дед Романыч (roman_romanbi4) wrote,
Дед Романыч
roman_romanbi4

Jabberwocky = Бармаглот = Бормоглуп

Оригинал взят у dear_dr в Jabberwocky = Бармаглот = Бормоглуп
Была тема про Сашка Пушкинчука, и зашла речь о Льюисе Кэрролле, о его "Бармаглоте". Не смог пройти мимо!


Итак, изначальный текст был таков:

Twas brillig, and the slithy toves
Did gyre and gimble in the wabe:
All mimsy were the borogoves,
And the mome raths outgrabe

Beware the Jabberwock, my son!
The jaws that bite, the claws that catch!
Beware the Jubjub bird, and shun
The frumious Bandersnatch!

He took his vorpal sword in hand:
Long time the manxome foe he sought -
So rested he by the Tumtum tree
And stood awhile in thought.

And, as in uffish thought he stood,
The Jabberwock, with eyes of flame,
Came wiffling through the tulgey wood,
And burbled as it came!

One, two! One, two! And through, and through
The vorpal blade went snicker-snack!
He left it dead, and with its head
He went galumphing back.

And hast thou slain the Jabberwock?
Come to my arms, my beamish boy!
A frabjous day! Callooh! Callay!
He chortled in his joy.

Twas brillig, and the slithy toves
Did gyre and gimble in the wabe:
All mimsy were the borogoves,
And the mome raths outgrabe.



Далее - несколько переводов на русский. Перевод Орловской - классика. Начнём с него.

БАРМАГЛОТ (пер. Д. Орловской)

Варкалось. Хливкие шорьки
Пырялись по наве,
И хрюкотали зелюки,
Как мюмзики в мове.

О бойся Бармаглота, сын!
Он так свирлеп и дик,
А в глуще рымит исполин -
Злопастный Брандашмыг.

Hо взял он меч, и взял он щит,
Высоких полон дум.
В глущобу путь его лежит
Под дерево Тумтум.

Он стал под дерево и ждет,
И вдруг граахнул гром -
Летит ужасный Бармаглот
И пылкает огнем!

Раз-два, раз-два! Горит трава,
Взы-взы - стрижает меч,
Ува! Ува! И голова
Барабардает с плеч.

О светозарный мальчик мой!
Ты победил в бою!
О храброславленный герой,
Хвалу тебе пою!

Варкалось. Хливкие шорьки
Пырялись по наве,
И хрюкотали зелюки,
Как мюмзики в мове.



ВЕРЛИОКА (пер. Т. Щепкиной-Куперник)

Было супно. Кругтелся, винтясь по земле,
Склипких козей царапистый рой.
Тихо мисиков стайка грустела во мгле.
Зеленавки хрющали порой.

- "Милый сын, Верлиоки беги, как огня,
Бойся хватких когтей и зубов!
Бойся птицы Юб-Юб и послушай меня:
Hеукротно свиреп Драколов".

Вынул меч он бурлатный тогда из ножен,
Hо дождаться врага все не мог:
И в глубейшую думу свою погружен,
Под ветвями Тум-Тума прилег.

И пока предавался он думам своим,
Верлиока вдруг из лесу - шасть!
Из смотрил его - жар, из дышил его - дым,
И пыхтя, раздыряется пасть.

Раз и два! Раз и два!.. Окровилась трава...
Он пронзил Верлиоку мечом.
Тот лежит неживой... А с его головой
Скоропясь, полетел он скачем.

- "Сын, ты зло погубил, Верлиоку убил!
Обмними меня - подвиг свершен.
Мой Блестянчик, хвала!.. Урла-лап! Кур-ла-ла!.."
Зауракал на радости он...

Было супно. Кругтелся, винтясь по земле,
Склипких козей царапистый рой.
Тихо мисиков стайка грустела во мгле.
Зеленавки хрющали порой.



Все переводы на русский

Понятно, что такие тексты перевести достойно очень-очень сложно, и смешно получается где-то, впрочем - Бармаглот (да и вообще Кэрролл), он такой.

Однако, украинские переводчики перемогли невозможное. И вот что получилось (все 4 варианта).


Курзу-Верзу (пер. М. Лукаша)

Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.

"Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,
То зубий дряполап!
Не знайся з птицею Зу-зу
І велезнем Хап-Хап!"

Меча-штрича він в руки взяв,
Тропив ворожий слід,
І в думній тужі спочивав
Під дервом діодід.

Та раптом - цвист! оглушний цвист!
Кругом погонь вашить,
В тримучім лісі никне лист -
Курзу-Верзу телить!

Він раз мечем! він два штричем,
Аж кервиться торва!
І барбаризнула з плечей
Сміюцька долова!

"Ти вбив грозу Курзу-Верзу?
Ти, слинку, чудодець!
"О лавний день! Стрибай пісень,
Тодімо у ханець!"

Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.


Бормоглуп (пер. М. Коливай)

Блищалось, слизі лабузьки
На хвиді кружали й спірли,
Дражнилки всі були дзузьки,
І миги застрімли.

«Не знайся з Бормоглупом, син!
Щелепи - бряк, когтяки - кряк!
Пташина Джуджуб - зась, і ще –
Сварлимий Бандохряк!»

Він в руку взяв вихрятель-меч
І довго ворога шукав,
Спочив під деревом Там-Там,
Там думу провтикав.

А поки він стояв-куняв,
Вже Бормоглуп - вогонь в очах –
Зі свистом лісом проганяв,
Бормочучи в кущах.

Раз-два, раз-два. І знов, і знов
Вихрятель-меч захрумотів.
Балду він зніс, в руках поніс, -
Стрибав і хихотів.

«То вбитий хижий Бормоглуп?
О, йди до мене, сяйний син!
Це знаний день! Дзелінь-Дзелень!»
Сміявсь він без зупин.

Блищалось, слизі лабузьки
На хвиді кружали й спірли,
Дражнилки всі були дзузьки,
І миги застрімли.


Бурмозвій (пер. І. Коваль)

Шов печір. Яштпорки слибкі
В трамичці дзигали якраз
Свистали свердлов'ї бідкі
І звинки мрюкали весь час.

«Бійсь Бурмозвія, сину мій –
Рвуть кігті, щелепи кліщать –
І страхожись його обійм,
Що все на світі вщент трощать».

У руку воїн меч стрий взяв:
Здавна шукав врага собі,
І попід теревом устав
З думками про майбутній бій.

Німчазно свій тягар він ніс,
А Бурмозвій з вогнем в очах
Зі свистом пролітав крізь ліс
І мимрив, туркотів, бурчав.

Раз-два! Раз-два! Наскрізь! Удар!
Навпіл стерний клинок рубав.
І взявши голову, як збар,
У радощах герой вертав.

«Ти Бурмозвія подолав?
Прилинь до серця, хлопче мій!
Знаметний день! Шесть і Гвала!
Святкуй, звитяжець, і радій!»

Шов печір. Яштпорки слибкі
В трамичці дзигали якраз
Свистали свердлов'ї бідкі
І звинки мрюкали весь час.


Жабохряк (пер. Г. Висоцької)

В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.

«Ой сину, вкусить Жабохряк!
Зубами-гар! А клешні-хряп!
І Джумбоптах, і Бандохап,
Що їх бояться всяк».

Син вертомеч узяв до рук
І довго шуки ворогав,
Ліг коло дерева Тук-Тук
Ідумудумував.

А поки він думачив дум,
То Жабохряк з вогнем в очах,
Здійнявши дісом ликий шум,
Прилепетів, бурчах.

І штурх, і штрик!
І раз, і два!
Стікає кров'ю змієгад.
Вже в сина в торбі голова,
І рад спішить назад.

«Ти Жабохряка поборов?
Радітися пора прийшла!
Іди цьом-цьом!
Щоб був здоров.
Тобі хвара! Ула!".

В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.


Честно скажу, поразили "Курзу-Верзу", "Бормоглуп", "Жабохряк" - как-будто, переводчики заранее предвидели сегодняшних управителей Украины...
И ещё вот это четверостишие:
"Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,
То зубий дряполап!
Не знайся з птицею Зу-зу
І велезнем Хап-Хап!"

Звиняйте, если много и сально. Но - это должен знать каждый! ;о)

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments